Порада перша і найтяжча.
Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу.
Пам’ятайте, що успіх – це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.
Порада друга – про любов.
Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують.
Хочеш, щоб тебе любили люди – полюби їх сам.
Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди?
То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?
Порада третя – особлива.
Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі.
Запам’ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.
Порада четверта – про найдорожче.
Полюби себе насамперед сам.
Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало.
Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.
Порада п’ята – пріоритетна.
Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках.
Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить.
Хто зна, можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.
Порада шоста – навчайся!
Навчайся все своє життя.
Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш.
Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!),
чудово, якщо ти можеш відрізнити комп’ютерний вірус від вірусу грипу,
вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.
Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)
Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш
свій дорогоцінний час на читання цих порад?
Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.
Практичні рекомендації щодо розвитку пам’яті
1. Важливою умовою того, щоб навчальний матеріал запам’ятовувався швидко й надовго, є інтерес та увага у процесі засвоєння та відтворення.
2. Запам’ятовуються дуже важливі події. Усе, що пов’язане з радістю, сумом, гнівом, як правило, запам’ятовується краще, ніж те, до чого людина ставиться байдуже.
3. Важливою умовою для міцного запам’ятовування є розуміння того, що потрібно засвоїти.
4. Слід також поставити перед собою завдання – міцно й надовго засвоїти.
5. Неабияке значення для засвоєння навчального матеріалу має поєднання запам’ятовування з діяльністю, що вимагає мислення, активності.
6. Наявність знань із того навчального предмета, з якою засвоюється матеріал, також є сприятливою умовою для запам’ятовування, оскільки при цьому нове легше й ґрунтовніше, пов’язується з тим, що вже відомо.
7. Необхідно усвідомити, що запам’ятовування – це робота, інколи нелегка, тому важливою умовою засвоєння навчального матеріалу є наполегливість, завзятість у роботі, вміння не кидати її, а домагатися цілковитого й міцного запам’ятовування. Це вольові риси, без яких неможлива серйозна розумова робота.
8. Зрідка використовуйте мнемотехніку – штучні прийоми, що полегшують запам’ятовування.
Практичні рекомендації щодо розвитку уваги
1. Привчайте себе працювати в найрізноманітніших умовах. Потрібно намагатися не помічати того, що заважає роботі.
2. Систематично вправляйтесь в одночасному спостереженні кількох об’єктів. Робити це слід так, щоб загальне сприйняття кожного об’єкта зберігалось досить довго, і водночас увагу потрібно концентрувати на головному, виокремлюючи його з другорядного.
3. Тренуйтеся в переключенні уваги. Ці тренування мають відбуватися за трьома напрямами:
– Швидко переключати увагу з об’єкта на об’єкт;
– Виокремлювати найважливіші об’єкти за рахунок другорядних;
– Змінювати порядок переключення.
4. Виробляйте в собі вольові риси, це сприяє розвитку стійкості уваги. Змушуйте себе зосереджуватися тоді, коли робити цього не хочеться. Частіше дотримуйтесь принципу «потрібно», а не «хочу». Починайте роботу з важкого й нецікавого, намагайтесь виконувати ті справи, які хочеться відкласти на потім. Чергуйте легкі й важкі справи, цікаві й нецікаві.
5. Частіше грайте в різні ігри: шахи, головоломки, спортивні. Самі по собі вони не розвивають уваги, але допомагають досягти бажаного.
Як розвивати мислення
1. Розвивати мислення – означає насичувати свій розум знаннями. Джерела знань можуть бути найрізноманітнішими: школа, книжка, заняття в гуртках тощо.
2. Розум визначає єдність знань і дії. Неможливо набути знань без зусиль думки, без розумової праці.
3. Ставте перед собою різні запитання, адже мислення починається із запитування. Запитання «Чому?» та «Як» підштовхнули людство до більшості відкриттів. Тому вчіться ставити запитання до кожної події, явища, з яким стикаєтесь.
4. Здатність помічати у предметі або явищі кілька найбільш явних
ознак – загальна властивість розуму. Це вміння бачити можна тренувати в іграх на кмітливість, у розв’язанні різноманітних логічних задач, головоломок.
5. Виконуйте завдання на порівняння.
6. Мислення і мовлення – нерозривні, тому для розвитку мислення можна використати й такий прийом: те, що не до кінця розумієте самі, спробуйте переказати іншому.
7. Активно використовуйте письмову мову (написання твору, ведення особистого щоденника), оскільки це сприяє розвитку мислення.
8. Практикуйте вільний виклад прочитаного друзям і близьким, беріть участь у дискусіях. Розв’язуйте нестандартні задачі.
Як готувати домашні завдання
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
6. Між уроками роби перерви.
7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.
8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).
Учні мають право:
– на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;
– на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;
– на доступ до інформації з усіх галузей знань;
– брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
– брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;
– брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);
– брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
– на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;
– на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
– на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.
Учні зобов’язані:
– оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;
– дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;
– бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;
– дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;
– брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;
– дотримуватися правил особистої гігієни;
– піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;
– дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;
– діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;
– дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);
– дотримуватися ділового стилю одягу;
– займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.